Гра


2: 1

Хронометрист / Делегат:

Онищук Ю. / Голоскоков С.




Про гру:

Звіт про один із центральних матчів недільного пулу «кваліфікайна» можна було б назвати «Битва парадоксів». Судіть самі. У складі «ПАККО» з перших хвилин вийшов молодий Андрій Чабан, а в стані суперників в стартовій п’ятірці було важко тне помітити батька Андрія – гравця «Володимирівки ветеран» Леоніда Чабана. Додатковою родзинкою протистояння в групі «D» стала гра тренера жовто-зелених Сергія Чемериса проти своїх вихованців. Таке собі прев’ю. А як пояснити той факт, що господарі забили лише раз і виграли, а ветерани відзначилися двічі і поступилися.

Гра з перших хвилин виправдала очікування чисельних глядачів. Високий темп, комбінаційний футзал та безліч моментів для взяття обох воріт. Наприкінці тайму завдяки автоголу вперед у рахунку вдалося вийти представникам торгової мережі. Сталося це за 20 секунд до сирени на відпочинок.

Після ігрової паузи напруження на майданчику лише зростало. «Володимирівка» активно комбінувала, а рітейлівці уважно накривали б’ючих гравців, утримуючи мінімальну перевагу. Гра у «ПАККО» явно не йшла. В середині другого тайму Максим Обертас наважився на дальній постріл і не дарма – м’яч затріпотів у сітці воріт господарів.

Проте рівновага протрималась не довго. На 22-й хвилині Денис Рудик копнув штучно шкіряну кулю під опорну ногу кіперу «Володимирівки» і вивів лучан вперед. Як з’ясувалося, це був останній гол у зустрічі. Хоча останні хвилини вмістили в себе ще цілу купу подій у вигляді небезпечних моментів та останнього штурму ветеранів, котрі хотіли на останок відбірного турніру розжитися бодай одним очком. Не судилося. Важка перемога «ПАККО», що відправила луцький колектив у Вищу лігу з найбільш рівної групи.