Гра

Класичне протистояння волинського футзалу обіцяло бути менш інтригуючим, ніж передуючі йому матчі Другої ліги. Справа у тому, що «Вотранс» зібрав на гру лише шістьох гравців, двоє із яких – воротарі. Тож перед початком зустрічі не полишали логічні сумніви у тому, що героїчна «четвірка» лучан зможе протягом усього поєдинку витримувати хороший темп переможців регулярного чемпіонату Суперліги Волині.

Утім, в першому таймі кадрова перевага «Надії» фактично не відчувалася. Обидва суперники у шаховому стилі вичікували похибки опонента, тож по-справжньому гольові моменти біля воріт обох команд були рідкістю. Так, у «Вотрансу» могли забивати Євген Котюн, який не переграв Ігоря Пунду, та Олександр Гергелюк, який також змарнував чудову нагоду відзначитися. У «Надії» зряче у кут пробивав Євген Заїченко, однак його удар потягнув Роман Перлов, а Петро Шелест не зумів влучити у ворота з декількох метрів.

Другий тайм напрочуд активно почали саме футзалісти «Вотрансу». І якщо пристрілка Павла Рибковського та Євгена Котюна не потішила точністю, то на 16-й хвилині для лучан міг статися поворотний момент зустрічі – Сергій Шафранський зірвав вихід віч-на-віч з Пундою Олександра Гергелюка і побачив перед собою пряму червону картку! Лучани методично розігрували зайвого гравця, однак дорозкочувалися до того, що випустили у контратаку Андрія Паршикова, який ефектно реалізував вихід з Перловим – 0:1 від «Надії» у кількісній меншості! Можливо, це трохи «присадило» гравців «Вотрансу» (на яких при цьому ще й тиснула фізична втома від гри без замін), однак гравці «Надії» свого уже не відпустили. Упевнено захищаючи власні володіння вони ще двічі до завершення зустрічі засмутили Романа Перлова точними ударами Володимира Бобилєва та Петра Шелеста – 0:3. «Надія» проходить до фіналу змагань та намагатиметься після відчутної трирічної перерви повернути собі звання володаря Кубка Волині з футзалу.