Гра


3: 2

Арбітри:

Журибіда Володимир Вікторович, Попко Максим Вікторович, Хомич Олена Григорівна




Хронометрист / Делегат:

Орлов В. / Голоскоков Д.




Про гру:

 Дякуємо, дякуємо і ще раз дякуємо за гру! Дякуємо "Вотрансу" за характер та впевненість у власних силах! Дякуємо "Надії" за майстерність та професіоналізм! Жоден з вболівальників не пішов розчарованим з цього матчу, та й не дивно! На початку хорівські футзалісти давали можливість суперникам спокійно розігрувати м'яча, а перехопивши його, відразу сплітали мереживо своєї контратаки з обов'язковим ударом по воротах. "Вотранс" відповідав тим самим, не вдаючись до пресингу.

Першими успіху добилися "вотрансівці": "черпачок" - і Рибковський не дає приземлитися м'ячу, посилаючи його у ворота. Після пропущеного голу "Надія" помітно активізувалася, тепер годі було думати про спокійні розиграші - максимальний пресинг зустрічав луцьких футзалістів на кожному клаптику майданчика. Але в якийсь з моментів Леонід Єфремов, як гвинт вкрутився між двох захисників і потужно пробив - 2:0! "Надія" відповіла тайм-аутом і розпочала гру з п'ятим. Того дня Олександр Хлюбко добряче набігався, щоразу прискорюючись на заміні воротаря. Щоправда в першом таймі гра з гандикапом великого зиску не принесла - хіба що Павло Чемерис зробив гарний сейв, витягуючи у стрибку м'яча з "дев'ятки". У другому таймі Хлюбко продовжив свої спринтерські забіги для гри без голкіпера, а Микола Радько виступив у ролі тренера, підказуючи колегам по команді, що слід робити в тому чи іншому епізоді. Це принесло свої дивіденти: вже на початку другої половини Володимир Данилюк завершив розіграш партнерів.

Проте мінімальний розрив тримався не надто довго: Олександр Назарчук перехопив пас і прицільним дальнім ударом вразив порожні ворота "Надії". За сім хвилин до кінця матчу Микола Радько залишив тренерський місток і пішов шукати щастя біля чужих воріт. Але більше пощастило Шафранському, який скористався помилкою захисників при перепасовці і вдало підставився під м'яч - 3:2! Остання трихвилинка запам'яталася шаленою швидкістю руху м'яча у виконанні "Надії", два нереалізованих дабл-пенальті хорівців, безліччю можливостей для обох команд і щирою радістю "Вотрансу" після фінальної сирени, що зафіксувала перемогу лучан 3:2!