Гра


Півфінал

Кубок Волині, Центральний майданчик
4: 6

Удари по воротах:

20
:
32

Удари у рамку воріт:

11
:
23

Сейви:

19
:
7

Фоли:

5
:
1

Скиданюк Сергій Васильович, Кузьмич Ярослав Іванович, Борошук Олексій Валентинович



https://vk.com/album-30257847_243462528

Хронометрист / Делегат:

Онищук Ю.,




Про гру:

Чудо-команда з Млинова уже встигла цього сезону подивувати багатьох любителів футзалу на Волині. А цього разу гравці «Вікторії» протистояли не кому-небудь, а чемпіонам області з «Надії». Втім, справжньої інтриги у цьому матчі було не так багато. Ще менше її стало на першій хвилині гри, коли комбінацію за участю Сергія Тригубця та Володимира Данилюка вдало завершив Ярослав Писько.

         Слід віддати належне хлопцям з Млинова – вони дійсно оборонялися та огризалися, як могли, навіть незважаючи на те, що приїхали усього лиш з одним запасним гравцем. А на 7-й хвилині «жовто-сині» втратили, мабуть, найкращий шанс для того, аби зрівняти рахунок на табло: Сергій Вишневський зумів викрутитися та віддати передачу на партнера після розіграшу кутового, однак той не зумів переграти голкіпера на дальньому куті воріт «Надії». А далі була швидка розпасовка чемпіонів та точна передача Писька на Данилюка – останньому потрібно було лише підставити ногу – 2:0. Після цього «Вікторія» посипалася, а гравці «Надії» академічно та безжально добивали обезкровленого та деморалізованого суперника – у перерві на табло горіли 5:0.

         А після голу Ярослава Писька вже на початку другого тайму підопічні Віктора Ревка дозволили собі пограти у задоволення та відточити гру у п’ять польових. Вийшло не надто вдало: до кінця зустрічі Андрій Панчина та Сергій Вишневський по два рази покарали команду з Суперліги за обрізки при розіграшах, однак це лише підсолодило гіркоту поразки для «Вікторії». 4:6 – «Надія» буде грати зі своїми дублерами у фіналі Кубка Волині (і не факт, що у цьому протистоянні основну команду можна вважати беззаперечним фаворитом), а «жовто-сині» залишають турнір з гордістю. Все-таки, як сказав лідер «Вікторії» Сергій Вишневський – «це ж «Надія», на неї варто було приїхати».