Гра

Найкращий захист - це атака. Принаймні, цього правила гравці МФК “Хорів” дотримуються у переважній більшості своїх матчів. Не став виключенням і звітний поєдинок. Щоправда, вдалися номінальні господарі майданчика до такої тактики незвично рано, одразу зі стартовим свистком. Проте, таки дії дозволили їм практично позбавити “Надію” м’яча і тримати постійну напругу поблизу воріт суперника. Стовідсоткових нагод  створити не вдалося, але кілька разів Ігора Пунду серйозно потурбували. Втім, така гра має один великий недолік - усі передачі мають бути максимально надійними, оскільки найменша недбалість одразу перетворюється у гольовий момент. Гості ж спокійно захищались і чекали на помилку суперника. Особливо довго чекати не довелося, в середині першої половини гравці МФК “Хорів”, намагаючись вийти з-під пресингу на власній половині майданчика подарували м’яч опонентам і Микола Радько відкрив рахунок у зустрічі. А незадовго до перерви Юрій Хавер подвоїв перевагу “Надії” - м’яч після його пострілу з середньої дистанції зустрів на своєму шляху ногу когось з захисників, змінив траекторію руху і розминувся з руками Назарія Русецького.

У другому таймі становище МФК “Хорів” стало зовсім кепським. Змушені відігруватись господарі почали діяти ризикованіше, але все, чого вдалося досягти - це гол престижу від Володимира Гриника забитий класним пострілом під поперечку. Натомість гравці “Надії”, навіть за величезної для таких майстрів кількості браку у завершенні атак, раз за разом спрямовували м’ячі у сітку порожніх воріт суперника. У підсумку впевнена перемога більш іменитої і досвідченої команди 6:1. Як показала гра МФК “Хоріву” поки не до снаги грати у відкритий футзал проти такого суперника. Можливо на наступний матч варто було б спробувати зіграти більш обачно? Втім, вибір тактики на гру лишається на розсуд команд, що беруть в ній участь, а поки що шанси на вихід до півфіналу в МФК “Хорів” досить примарні.