3 Тур Суперліга Чемпіонат Волині: Регулярний, Майданчик ПАРКЕТ 08 Грудня 16:33 ФК Вокар-Ковель Вотранс 1: 0 Статистика Гравці Арбітри Альбом Відео Удари по воротах: 14 : 22 Удари у рамку воріт: 7 : 7 Сейви: 3 : 4 Фоли: 7 : 9 Біліщук Артур Петрович Дувакін Дмитро Сергійович Кашуба Віталій Вікторович 4' Кузьміч Роман Васильович Ліщук Олександр Сергійович Лукашук Андрій Валерійович Портянко Олександир Дмитрович Романчук Юрій Вікторович Романчук Віталій Анатолійович 30' Хмелярський Володимир Богданович 17' Вознюк Вадим Ростиславович Коляда Микола Вячеславович Котюн Євген Вікторович Кривицький Валентин Болеславович Ніколайчук Олександр Валентин 21' Назарчук Олександр Володимирович 25' Обертас Максим Богданович Перлов Роман Вячеславович Рибковський Павло Володимирович 21' Чемерис Павло Леонідович Літвінчук Леонід, Попко Максим, Дмитрук Андрій Хронометрист / Делегат: Джаварова О./Голоскоко Про гру: Після ковельського туру Суперліга повернулася в «Адреналін». «Вокар» на домашньому майданчику просто розтрощив «Агропродукт» і був зовсім не проти того, щоб продовжити переможну серію. А от їх суперникам пощастило не так: «Вотранс» повернувся додому без очкових здобутків та ще й у матчі було практично втрачено перемогу. Отже третій тур Суперліги відкривали команди добре вмотивовані, а тому відразу почали демонструвати футзал високого гатунку. Як часто буває за нульової нічиї на майданчику існувала певна напруга. Яка конвертувалася у п’ять фолів «Вотрансу» за чотири хвилини до перерви. Голкіперам обох команд не довелося мерзнути в «рамці» адже весь час потрібно було перебувати у грі. Хоча дещо краща статистика за ударами була у «вотрансівців», проте на перепочинок довелося іти без відкритого рахунку. В другому таймі «Вотранс» продовжив покращувати статистику ударів в ствір, але Дмитро Дувакін як завжди був на висоті. Чудову нагоду мали підопічні Юрія Волошина, розігруючи карний удар практично в шести метрах від воріт, але потрапити м’ячу в сітку не дозволив Олександр Портянко, вдало підставивши ногу. Потім гострий удар Валентина Кривицького прийняла на себе штанга воріт. По правді кажучи обидві команди напрацювали на чесну нічию, але футзал це така гра, де потрібно грати ще три секунди після свистка. Віталій Романчук підтвердив цей постулат – його удар по м’ячу співпав з сигналом арбітра про закінчення матчу і «шкіряний» нікого не торкнувшись залетів у дальній кут. Арбітри не зважаючи на численні апеляції були непохитними і зафіксували взяття воріт, а відтак і чергову перемогу «Вокару».