Гра

Поєдинок, що став окрасою туру. За кольорами форми та ігровим стилем команди нагадували тепер майже забуте, а не так давно надпринципове протистояння двох ігрових шкіл: динамівської та спартаківської. «Динамо» робило ставку на атлетизм та переважно довгі передачі, а «Любарт» використовував швидкий короткий пас та відпрацьований до автоматизму командний рух. Суперники почали матч без розвідки і на високих швидкостях. Причому обидва намагалися зустрічати суперника якомога вище, оскільки і в тих, і в інших були суттєві кадрові проблеми – в динамівців не грав незамінний у відборі та організації атак Микола Казьмирук, а в «червоних» місце у рамці зайняв нападник Дмитро Заболотько. В середині першого тайму так і не знайшовши шпарин у захисті опонентів, команди почали вдаватися до пострілів з далекої дистанції. Було доволі небезпечно, але результату не принесло – Роман Кузьмич влучив у стійку воріт динамівців, а ті миттєво відповіли ударами Богдана Понагайби та Андрія Бойка, які прийшлися у стійку та поперечку.

По перерві потрохи почала вимальовуватися перевага «Любарта», гравці якого виглядали дещо свіжіше. До того ж, у потрібний момент їм посміхнулася Фортуна - м’яч після потужного пострілу Олександра Лисенка влучив у штангу динамівських воріт, але відлітаючи в поле потрапив у спину Дмитра Роюка та закотився у сітку. Господарі одразу активізувалися і намагаючись перервати один з проривів Богдана Турчика грубо сфолив Роман Кузьмич за що побачив від арбітра червону картку. Але скористатися шикарною можливістю зрівняти рахунок «Динамо» не вдалося. Усі 2 хвилини меншості трійка «любартівців» грамотно позиційно захищалася не дозволяючи суперникам виходити на ударні позиції. Ледве склади зрівнялися господарі прогавили швидкий прорив Олександра Лисенка, а його удар під поперечку був бездоганним. В останні хвилини динамівці спробували врятувати гру з п’ятим польовим і навіть створили кілька непоганих нагод для взяття воріт, але «розмочити» Дмитра Заболотька так і не змогли.