Гра

 У першому чвертьфінальному поєдинку “Вілія” мала певну ігрову перевагу над “Мідасом”, але не скажу, що це виглядало надто переконливо. Все ж таки переможець регулярки зустрічався  з командою, яку місяць тому без особливих проблем “прибив” 5:1. Але одна справа регулярний чемпіонат, а матчі на виліт зовсім інша. Було помітно, що лучани вийшли на гру мобілізованими та налаштованими дати справжній бій суперникам. Тим більше, що млинівці не вважали за потрібне вигадувати щось нестандартне і їх тактика зводилася до всім звичного намагання вивести на удар Сергія Вишневського. Гравці “Мідаса” були до цього готові, опікали його щільно і не давали Сергієві безперешкодно приймати м’яч на підступах до 6-метрової зони. Часом все ж тактика номінальних господарів спрацьовувала, але голкіпер лучан Василь Семенюк був напоготові і помилок не припускався. Проте, гравці “Мідаса” розуміли, що для перемоги замало лише руйнувати атаки суперника, потрібно забивати й самим. І в середині першого тайму їм вдалося відкрити рахунок – швидкий розіграш кутового завершився потужним пострілом Віталія Пшоніка з ходу під поперечку. Поступаючись, “Вілія” забігала швидше і перед перервою відігралася – Сергій Вишневський зумів нарешті позбутися щільної опіки захисників і з близької відстані розстріляв Василя Семенюка.

Мабуть одноманітність дій млинівців приспала пильність гравців гостей і в середині другої половини нестандартний хід господарів став для них несподіванкою – Ігор Онищук не став шукати вільного партнера, а наважився на індивідуальний прохід з центральної зони і обігравши на шляху до воріт трьох суперників вколотив м’яч у дальній кут. Довелося “Мідасу” розкриватися і йти вперед, але більш-менш небезпечно це було лише на останніх хвилинах, коли випустили п’ятого польового. Втім, “Вілія” втримала свою мінімальну перевагу і зробила перший крок до півфіналу.