Гра

В цьому матчі більшу мотивацію мав, звичайно «Горохів юніор», адже перемога гарантувала не тільки «бронзову» тарілку, а й шанс зробити цю нагороду з більш шляхетного металу. Отже «юніори» в притаманному їм стилі почали свої швидкі атаки з безліччю, можливо не дуже точних, але потужних ударів. За другим законом діалектичного матеріалізму кількість мала перейти у якість, але, мабуть, кількості було недостатньо. В свою чергу «респектівці» позиційно «розхитували» захисні мури горохівчан, і Генадій Боровський зумів вискочити на ударну позицію в центрі, «дав з носка» і відкрив рахунок! А закон діамату спрацював вже майже перед перервою: спочатку автогол, а потім гол Владислава Романюка перетягнули шальку терезів на користь підопічних Віталія Герасимчука. Якби там не було, а розпочинати другу половину «поважним» довелося у статусі доганяючих. «Юніори» ж віддали ініціативу супернику сподіваючись використати швидкість під час контратаки. Гравці в картатих футболках продовжували контролювати м’яч, намагаючись вивести когось з гравців під удар, а горохівчани грали щільно у захисті вичікуючи моменту на контратаку. Саме одну з «контр» реалізував Роман Калитка, цей гол здавалося остаточно «підкосив» «респектівців» і їх атаки почали втрачати академічну точність. Гра з п’ятим від «поважних» відразу мала ефект: Андрій Тучкевич реалізував «більшість», практично в першій же атаці, і остання трихвилинка обіцяла принести масу сюрпризів. Сюрприз стався, але радше курйозний: номінальний воротар «Респекту» вибивав м’яч, поцілив у свого гравця, і від нього кулястий потрапив у сітку. В залишок часу «юніори» розтринькали декілька нагод для покарання суперників за помилки в позиційній атаки, але голів більше не було. Перемога горохівчан – і гарантована призова сходинка.  

Кращі гравці: Владислав Романюк – Андрій Тучкевич