Про гру:
Гандикап в три м’ячі, звичайно, річ непогана, але навіть у футболі не гарантує стовідсоткового успіху. Що вже казати за футзал! В цій грі події змінюються швидко, а в нашому чемпіонаті, де в кожній лізі підібралися рівні суперники, тим більш розхолоджуватися неможливо. Православній команді важко було відмовити у бажанні перемогти. Ба! І технічно і тактично команда виглядала дуже пристойно, тому цілком справедливо, що саме «батюшки» першими відкрили рахунок, коли Кирило Шпаковський потужним ударом розкоркував ворота кременчан. Тиск продовжувався, здавалося, що ще трішечки і «Кременець» втратить свою міцність і стане звичайним камінцем, який легко розкришити. Помилка голкіпера «Покрову» Миколи Марчука, а швидше недосконале знання правил футзалу (молодий воротар просто не знав, що рикошет від свого гравця не рахується пасом, а тому зіграв ногами замість того, щоб надійно взяти в руки) призвело до взяття воріт. І знову, вже не вперше втрутилася психологія. Підопічні Дмитра Голоскокова почали нервувати, виявляти претензії один до одного, а відтак більше помилятися. Втім можливість повернутися в гру була: «Кременець» набрав п’ять фолів і за хвилину до кінця «Покров» отримав право на дабл-пенальті. Удар Сергія Ліщука був відверто невдалим - м’яч явно «звалився» з ноги і полетів «збивати горобців». Після перерви швидкий гол Олександра Кривини, теж після не надто складного удару, остаточно надломив гру «Покрова» - моменти марнувалися один за одним, і навіть вихід «три в один» не завершився, бодай ударом в ствір воріт. А кременчани в свою чергу моменти використовували на «всі сто» і Нікіта Шумик на пару з Олександром Кривиною змогли оформити дубль, чим продублювали і рахунок попереднього матчу 4:1 на свою користь. Отже у фіналі залишається визначити чи зможе залишитися міцним мінералом «Кременець» у грі проти «Забороля».
Кращі гравці: Никита Шумік – Кирило Шпаковський