Гра

Суперліга це завжди супер! А як інакше, якщо у фіналі плей-офф, замість визнаних «довгожителів» еліти в цьому сезоні опиняється практично новачок. Та ще й як опиняється! В першому фінальному матчі «шахтарі» зуміли подолати визнаних авторитетів волинського футзалу з Хоріва. Це, звичайно, абсолютно заслужена перемога, адже нововолинці пройшли увесь довгий шлях з нижчих ліг до вершини регіонального чемпіонату, протягом багатьох сезонів. Сьогодні мотивація гравців ТТІ мала бути просто надзвичайною – омріяний трофей знаходився на відстані простягнутої руки. Клуб же Віктора Ревка, мав підтвердити, що майстерність, професійний підхід, багаторічний досвід, також варті головного приза Волині. На глядачів очікував не матч, а просто футзальна цукерочка елітного дивізіону! Втрата Андрія Никитюка (перебір карток) в стані «шахтарів» на думку багатьох вболівальників мала вплинути на гру ТТІ. Тим не менш, перший натиск на свої ворота гравці з Нововолинська витримали і швидкий гол у «Надії» не відбувся. Проте практично вся гра на перших хвилинах точилася на половині майданчику ТТІ. Гол мав статися, але стався він у ворота «Надії»! Роман Романюк виявився прудкішим в штовханині біля воріт і відкрив рахунок у матчі. Хорівчани збільшили тиск і нововолинці збили темп тайм-аутом. Ця пауза якнайкраще позначилася на їх грі: два голи за дві хвилини! Роман Романюк замкнув передачу з кутового, а Юрій Кошулинський на рандеву з Ігорем Пундою виявився розторопнішим. Прийшла черга на тайм-аут від «Надії», а після цього розпочалася фірмова гра «зелених» з п’ятим польовим. Заведені забитими голами до неймовірного ступеню, нововолинці з фантастичною енергією рухалися в захисному квадраті. Бажання перемогти команди в чорних футболках просто зашкалювало! Цього дня здавалося, що пробити Андрія Дмитрука, голкіпера «ТТІ» просто нереально. Гол Сергія Зайця за три секунди до перерви став нагородою за самовідданість. Було про що поспілкуватися хорівчанам під час перерви, адже відіграти п’ять голів у команди, що «лягає кістьми» в кожному епізоді завдання не з простих. Жага отримати головний трофей головної ліги дала можливість Юрію Кошулинському оформити дубль на перших хвилинах другого тайму. На майданчику і до цього не було прохолодно, а тепер стало спекотно! «Надії» для того, щоб повернути надію в матчі потрібно було відтепер забивати гол щодвіхвилини! Зрештою футзальні боги повернулися обличчям до хорівчан і Сергій Кольцун таки «розмочив» Андрія Дмитрука. «План п’ятирічки» два голи за дві хвилини почав реалізовуватися. А от далі графік почав пробуксовувати: з «убійної» позиції не потрапив у ствір той таки Сергій Кольцун, не встиг замкнути штангу Олег Лаба. Так поступово графік потрібно було змінювати на гол щохвилини. Цю п’ятихвилинку, втім як і увесь тайм «Надія» грала з «п’ятим», а «ТТІ» відбивався з усім ентузіазмом неофітів-чемпіонів. Радісні обійми, аплодисменти, щасливі вигуки засвідчили, що мрія «ТТІ» збулася!
Кращі гравці: Андрій Дмирук – Андрій Кузик