Гра

Обидві команди в цьому сезоні «регулярки» ще не відчували смаку перемоги. Щоправда, «ветерани» зуміли здобути бал після нічиєї в грі проти «хлібопеків» якраз в попередньому турі. Але «звести рахунки» шанс був непоганий – рівні колективи, що минулого сезону перемагали один одного гарантували цікавий футзальний сюжет. Цього вечора спортивна історія розвивалася за законами жанру: в зав’язці гравці вивчали суперника,  шукали можливості, проте загальна фабула більше нагадувала футбол ніж футзал – можливо, свій вплив робив чемпіонат світу з цього виду спорту. Дальні передачі верхом, силова боротьба викликали більше асоціації з трав’яними галявинами Катару аніж паркетом СК ВНУ. Щоправда голи загального враження не зіпсували: команди обмінялися ними під завісу першого тайму (відзначилися Ілля Януль та Олександр Серяпов у «Ветерана» та «Мильська» відповідно). Дмитро Парфенюк зміг знову вивести вперед команду зі Струмівки після того, як воротарі щонайменше три рази поперекидалися «селектом», поки нарешті Дмитро не зміг за нього зачепитися - не надто цікаво, проте результативно… За хвилину до перерви «Мильськ» зрівняв рахунок: карний дотепно розіграли Олександр Серяпов та Віталій Грушковець, гол Віталій записав на себе. По перерві команди продовжили активну боротьбу, що місцями перетворювалася у «рубку», а свій шанс на перших хвилинах не використали «ветерани»: після помилки захисника, удар при виході два в одного, прийняла на себе поперечина. Гра точилася в основному навколо довжелезних закидів воротаря зі Струмівки в карний майданчик Мильська. Коли кількість цих кидків створила критичну масу, за законами діалектичного матеріалізму вона перейшла в якість – гол забив Василь Мискевич. Саме цей м’яч і виявився вирішальним і єдиним в другому таймі, втім цього вистачило «Ветерану», щоб здобути три залікових бали і піднятися вище в турнірній таблиці.

 Кращі гравці: Сергій Войтович – Олександр Серяпов