Гра

Обидві команди вже вирішили свої питання щодо участі в плей-офф, і щодо призових амбіцій, то в «регулярці» цього сезону лише «Вишків» мав дууууже теоретичні шанси «зачепитися» за медалі. Втім, перемога дозволяла кожному з клубів обійти суперника в турнірній таблиці, а з огляду на подальше визначення пар в іграх «на виліт»,  це також мало значення, тому мотивація на боротьбу була, а це віщувало матч з інтригою! Слід сказати, що гравці з обох сторін демонстрували добротний футзал, тактично грамотний на непоганих швидкостях. Акуратна гра з приділенням великої уваги тому, щоб не припуститися помилки під час позиційного захисту призводила до того, що по-справжньому небезпечних моментів виникало мало, удари якщо і були, то з далекої відстані, а їм давали раду воротарі. Декілька швидких контратак «поважних» наприкінці першого тайму могли стати результативними, але голу не сталося і нічия на табло цілком відображала те, що відбувалося на майданчику протягом першої половини матчу. Після консультацій на перепочинку гравці обох команд розпочали шукати шпарини в захисних мурах опонентів. «Вишкарі» в основному старалися зробити доставку кулястого на свого стовпа Андрія Лобанова, а той в одному з епізодів гарно притримав м’яча, віддав його Василю Королюку і колега не схибив. Пропущений гол певним чином «зденервував» «поважних»  і не зовсім обов’язковий гол від Віталія Кулая змусив «респектівців» вдаватися до більш відкритого футзалу. Майже відразу Генадій Боровський міг скоротити розрив у рахунку, скориставшись рикошетом від голкіпера, але воротар зумів заблокувати і добивання. Зрештою наполегливість «поважних» була винагороджена: Олексій Мовчан з флангу прошив ворота лучан. А далі відбувся обмін голами: спочатку помилка воротаря «Респекту» в простій ситуації призвела до взяття воріт, а потім практично відразу розіграш штрафного вдало завершив Геннадій Боровський. Отже за три хвилини до фінальної сирени рахунок був 3:2 на користь «Вишкова». Цілком справедливо призначений карний удар у ворота «Респекту», сантиметрах в двадцяти від «точки», чітко реалізував Віталій Кулай – «стінка» не врятувала, відрив «вишкарів» збільшився, а тому Андрій Тучкевич виклав останній козир: випустив «воротаря-моталу». Гру з «п’ятим» «поважні»  явно відпрацьовували, а тому результат не забарився – потужний удар Олексія Мовчана досяг мети. Що й казати, мабуть, справедливим підсумком було б «розписати» порівну вісім голів, адже обидві команди награли на нічию. Так би і сталося за лічені секунди до фінальної сирени, але м’яч влучив у стійку, зрикошетив у протилежну, а в сітку потрапляти не захотів. Спортивна фортуна посміхнулася «Вишкову»  і три залікових бали отримав колектив з «району».

Кращі гравці:   Андрій Лобанов – Генадій Боровський