Гра


3: 6

Хронометрист / Делегат:

Журибіда Віктор/Онищук Юрій




Про гру:

 

Після доволі неочікуваної, для поціновувачів футзалу, перемоги у першому матчі протистоянь «респектівці» зробили маленький крок для подальшої участі в «забігу» за звання Абсолютного чемпіона Другої ліги. Перевага лише в один м’яч і доволі таки проти грізного суперника, не гарантувала «Respect(у)»  нічого  конкретного. Впевненість була у тому що буде справжній бій, адже обидва колективи гідні продовжити свій «плей-оффний» шлях. Команди вже з перших хвилин продемонстрували, що налаштовані серйозно і так просто віддавати путівку в півфінал ніхто не буде. Гра проходила на зустрічних курсах, кожен прагнув відкрити рахунок і рвонути у відрив, хоча гол назрівав вже давно, але обидва голкіпери демонстрували блискучу гру. Відсидівши дискваліфікацію Олександр Якимчук прагнув втамувати голод до забитих м’ячів, що йому і вдалось в середині першого тайму, хоч і курйозним образом. Вийшовши на оперативний простір, Олександр потужно пробив по воротах, але голкіпер був на місці та відбив «кулястого»,але відбив його перед собою і поцілив в добігаючого по інерції Олександра, який сам не очікував такого чуда. «Відчувши кров» «Vadrus(и)» ще дужче взялись за штурм воріт Владислава Бойчука, який відчайдушно нейтралізовував потужні удари суперників іноді не без допомоги каркасу воріт. З відповіддю «картаті» не забарились і сольний прохід  Олександра Кухти завершився влучним ударом, який зрівнює рахунок. Під завісу першого тайму «мотор» «Vadrus(ів)» Василь Лойко, перехопивши «шкіряного» на чужій половині поля на досвіді качнув опонента і потужним, самонавідним ударом в притул зі стійкою знову виводить свій колектив вперед. Якщо б команди грали в дворову гру «тисяча», тоді по ударах в стійку переможця не було б, а рахунок був 7:7 і це після того як почали рахувати! Таку кількість влучань у каркас воріт в одному матчі на пам’яті немає.   Ігор Савич зумів зрівняти рахунок своїми результативними діями, чим сам розпочав гольову феєрію і «відкрив ящик пандори». В наступній атаці-відповіді Олександр Якимчук опинився в потрібному місці, в потрібний час та приборкавши відскок холоднокровно пробиває повз голкіпера 2:3. Глибина складу «взуттєвиків» дозволяла бути більш маневреними, чого не скажеш про «Respect-2», що і зіграло їм не на руку. Штрафний удар з метрів 20 у футзалі як правило розігрується хитро-мудрою комбінацією з подальшим ударом по воротах, але не тоді коли у вас в складі є Василь Лойко. Василь сам організував цей штрафний удар і сам його впевнено реалізував, вгативши «селект» під поперечку 2:4. Інтрига фактично вмерла. Остаточно її «поховали» Богдан Бондарук та Дмитро Журавський, які вписали свої прізвища в ігровий проток у графі «голи». За підсумком двох зустрічей і загальним рахунком 9:5 далі крокують Лойко і Ко.

Кращі гравці:  Зінгель Богдан - Якимчук Олександр